Визначені наступні критерії для відбору джгутів ]:

1. Можливість забезпечити повну оклюзію артеріальних судин при накладанні на стегно.
2. Можливість легкого первинного та повторного застосування.
3. Час накладання, що не перевищує 60 сек.
4. Вартість – 20-30 доларів США.
5. Вага – менше 250 гр.
6. Простота у використанні.
7. Легкість накладання в тактичних умовах (темно, холодно, спекотно, мокро, пісок, бруд тощо).
8. Максимально короткий термін, необхідний для навчання.
9. Відсутність додаткових складових та відсутність батарейок.
10. Ширина від 1,5 до 2,0 см.
11. Термін придатності – 10 років.


Процедура конверсії джгута.
Які точні критерії проведення конверсії джгута? Однозначних критеріїв не має, але це як правило слід проводити, у випадках:
1. Конверсія повинна проводитись якомога швидше якщо дозволяють умови, однак не пізніше двох годин після первинного накладання.
2. Конверсія повинна проводитись в любий підходящий момент на наступному рівні надання допомоги на догоспітальному етапі, однак не для джгутів які накладені більш ніж 6 годин.
Додатково:
1. Накладання джгута менше 2 годин вважається безпечним (проводити конверсію).
2. Накладання в межах 2-6 годин швидше за все безпечно, однак верхня межа безпеки науково не визначена (слід розглядати спробу конверсії).
3. Більш ніж 6 годин є небезпечно (конверсія на догоспітальному етапі не рекомендована) .

Концепція «плюс 1» джгут.
Описана концепція передбачає використання додаткового джгута на кожну кінцівку де вже накладено джгут («плюс 1»). Це робиться з двох причин. По перше, якщо вже накладений джгут зламається під час конверсії вже буде готовий джгут готовий щоб його затягнути. Джгути чутливі до впливу навколишніх факторів [17, 18] та дії сил при сильному затягуванні під час накладання [19]. Друга причина це те, що важко визначити стадію ресусцитації у пораненого. Введення інфузійних розчинів, препаратів крові та проведення знеболення наприклад кетаміном приводить до зростання показника артеріального тиску за межі принципу гіпотензивної ресусцитації. Другий накладений джгут, що готовий до використання значно зменшує час кровотечі, у випадку коли вона раптово повториться. 
 Після використання додаткового джгута, обережно послабте перший джгут:
1. Якщо кровотечі з рани не має – залиште обидва джгути на місці, не знімайте їх, накладіть компресійну пов’язку на рану.
2. Якщо кровотеча є - використайте гемостатичний засіб (туго затампонуйте рану, після чого здійсніть прямий тиск на рану протягом 3-5 хв). Якщо після цього не кровотеча не відновилась залиште обидва джгути на місці, не знімайте їх.
3. Якщо після використання гемостатичного засобу кровотеча триває – затисніть перший джгут дистальніше рани наскільки це необхідно (між краєм рани та джгутом повинно бути 5-6 см. непошкодженої шкіри) до моменту зупинки кровотечі. Після чого обов’язково перевірте наявність дистального пульсу. Розмістіть та залиште «плюс 1» джут проксимально першого джгута.

Протипокази до проведення конверсії джгута.
1. Не проводять конверсію джгута при ампутації. Джгут повинен бути накладений вище місця ампутації на 5-6 см., слід уникати накладання джгута на суглоби.
2. Умови при яких не можливо забезпечити спостереження за пораненим. Це включає випадки коли поранені загорнуті в ковдри чи інші засоби для попередження гіпотермії - не слід проводити конверсію коли не має змоги безпосередньо спостерігати за раною на кінцівці.
3. Конверсія не повинна проводитись у випадку коли у пораненого є ознаки шоку. Це відомо ще з 1945 року, коли Wolff та Adkins відрапортували про випадок коли у пораненого під час зміни джгута була зафіксована втрата крові – 100 мл., після чого виникло різке погіршення стану – тахікардія, падіння АТ сист. до 80 мм рт.ст.]. При геморагічному шоці перевага повинна бути надана його лікуванню а не конверсії джгута.
4. Також не слід періодично послаблювати джгут для оксигенації тканин. Є ризик смерті внаслідок втрати крові малими об’ємами .

Інші причини чому конверсія джгута повинна проводитись. Накладання джгута є дуже болючою процедурою. Будь які дії які пов’язані з полегшенням болю є важливими не тільки з тактичних міркувань (відсутність болю покращує та убезпечує транспортування пораненого) але й медичних (може спричини розлад важливих функцій організму та виникнення післястресових розладів) .

Висновки.
1. Можна стверджувати, що військова медицина зробила важливий вклад в покращення надання допомоги травмованим з масивними зовнішніми кровотечами, шляхом широкого впровадження джгутів та підтвердження їх ефективності численними науковими роботами.
2. Концепція «плюс один» має право на життя, її впровадження може значно зменшити ризик смерті внаслідок раптового поновлення кровотечі.
3. Джгути є дієвим засобом зупинки кровотечі з кінцівок, однак слід враховувати можливість розвитку ускладнень та використовувати при нагоді їх конверсію.
ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України»